Матеріали конференцій
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7498
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Застосування ферментних препаратів та харчових добавок структуроутворювальної дії в технології хліба з борошном круп’яних культур(2023) Чіхрай, Вікторія Ігорівна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Гетьман, Інна АнатоліївнаВ тезах висвітлена актуальність питання використання ферментних препаратів, зокрема фосфоліпази , α-амілази та ксиланази в технології безглютенового хліба, до якого входить борошно круп’яних культур – гречане, кукурудзяне, пшоняне та рисовеДокумент Наукові та практичні аспекти використання пшеничного цільнозернового борошна та продуктів переробки круп’яних культур у виробництві хлібобулочних виробів.(2022) Михонік, Лариса Анатоліївна; Гетьман, Інна АнатоліївнаВисвітлено наукові та практичні аспекти виробництва хліба з борошна з суцільнозмеленого зерна пшениці (цільнозернового борошна), яке за хімічним складом близьке до зерна і характеризується значно вищим, ніж сортове борошно, вмістом клітковини, мінеральних речовин і вітамінів. Проведені дослідження щодо вивчення оптимального дозування та товщини вівсяних, гречаних і ячмінних пластівців у складі пекарських полікомпонентних сумішей для домашнього хлібопечення. Не менш цікавим є напрям використання борошна круп’яних культур, зокрема вівсяного, гречаного та рисового, як поживного середовища для біологічних заквасок спонтанного бродіння в технології хліба. The scientific and practical aspects of bread production from flour made from whole wheat grain (whole grain flour), which is chemically close to grain and is characterized by a much higher content of fiber, mineral substances and vitamins than grade flour, are highlighted. Studies have been conducted to study the optimal dosage and thickness of oat, buckwheat and barley flakes as part of multicomponent bakery mixtures for home baking. No less interesting is the direction of using flour from cereal crops, in particular oat, buckwheat and rice, as a nutrient medium for biological starters of spontaneous fermentation in bread technology.Документ Використання гречаної закваски спонтанного бродіння в технології хліба(2020) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса АнатоліївнаВ роботі викладено технологічні аспекти використання гречаної закваски спонтанного бродіння в технології пшенично-житнього хліба. Звернено увагу на особливості циклів розведення та поновлення гречаної закваски, наведено показники технологічного процесу, органолептичні та фізико-хімічні показники якості готових виробів, зроблено відповідні висновки.The technological aspects of the use of buckwheat leaven in spontaneous fermentation in the technology of wheat and rye bread are presented in the work. Attention is paid to the peculiarities of cycles of cultivation and renewal of buckwheat leaven, indicators of technological process, organoleptic and physicochemical indicators of quality of finished products are given, the corresponding conclusions are made.Документ Використання заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур в технології пшеничного хліба(2020) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Науменко, Оксана Василівна; Кухаренко, Іванна ОлександрівнаВ роботі описано результати досліджень щодо використання борошна круп'яних культур, а саме, вівсяного, ячмінного та гречаного, як поживного середовища для заквасок спонтанного бродіння та впливу останніх на технологічний процес та показники якості пшеничного хліба. Доведено ефективність використання заквасок для прискорення технологічного процесу та розширення асортименту оздоровчо-профілактичних виробів.The paper describes the results of research on the use of cereal flour, namely, oat, barley and buckwheat as a nutrient medium for spontaneous fermentation and the impact of the latter on the technological process and quality indicators of wheat bread. The efficiency of using leaven to accelerate the technological process and expand the range of health and prevention products is proved.Документ Використання вівсяної закваски спонтанного бродіння в технології пшенично–житнього хліба(2019) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса АнатоліївнаВ роботі обґрунтовано доцільність використання заквасок спонтанного бродіння, порівняно із заквасками на чистих культурах молочнокислих бактерій в технології хліба. Описано спосіб виробництва закваски спонтанного бродіння з вівсяного борошна, наведено результати дослідження щодо використання даної закваски в технології пшенично–житнього хліба з вибором оптимального дозування.Документ Дослідження впливу заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур на процеси газоутворення в пшеничному тісті.(2018) Гетьман, Інна Анатоліївна; Смуток, Павліна; Михонік, Лариса АнатоліївнаВ роботі наведено результати досліджень впливу заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур (зеленої гречки, кукурудзяного, ячмінного, вівсяного, рисового) на перебіг газоутворення в пшеничному тісті та його динаміку, протягом 3годин бродіння з метою визначення оптимального часу бродіння тіста з заквасками Результати порівнювали з контрольним зразком – пшеничним тістом без заквасок. Досліджено, що показники вуглеводно – амілазного комплексу різних видів борошна круп’яних культур у складі заквасок здатні по - різному впливати на інтенсивність бродіння тіста, зокрема, всі зразки з додаванням заквасок характеризуються вищою інтенсивністю газоутворення, ніж контрольний зразок. Зроблено висновки, що використання заквасок дозволяє прискорювати тривалість дозрівання тіста та поповнювати хліб складовими борошна, що доводить ефективність їх використання в прискорених технологіях приготування різних видів хліба. Сформульовано мету подальших досліджень.Документ Дослідження вуглеводно – амілазного комплексу борошна круп’яних культур.(2019) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса АнатоліївнаВ роботі доведено важливість показників вуглеводно – амілазного комплексу для моделювання нових рецептур хлібобулочних виробів. Зокрема, досліджено вуглеводно – амілазний комплекс (вміст власних цукрів, цукроутворювальну здатність, автолітичну активність, газоутворювальну здатність) борошна круп’яних культур - кукурудзяного, рисового, вівсяного, ячмінного та гречаного, зроблено їх порівняльну оцінку з пшеничним борошном І сорту.Зроблено висновки, що вищезазначені види борошна мають знижену активність амілолітичних ферментів, що і зумовило особливості перебігу процесу газоутворення в тісті та нижчі значення показників цукроутворювальної здатності та автолітичної активності, ніж пшеничне борошно. Отримані результати доводять необхідність підбору оптимального їх дозування та коригування параметрів технологічного процесу. Визначено мету подальших досліджень.Документ Використання заквасок спонтанного бродіння з борошна круп'яних культур в технології хліба(2017) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Писарець, Ольга ПетрівнаВ даній роботі наведено результати досліджень впливу заквасок спонтанного бродіння з різних видів борошна круп’яних культур, а саме, кукурдзяного, гречаного, рисового, ячмінного та вівсяного видів борошна, на технологічний процес і якість пшеничного хліба. Описано цикли розведення та поновлення заквасок, показники їх якості. Наведено показники технологічного процесу випікання пшеничного хліба з використанням вищезазначених заквасок та показники якості готових виробів . Зроблено висновки про доцільність використання заквасок з метою прискорення технологічного процесу за рахунок скорочення тривалості вистоювання. При цьому покращуються органолептичні та фізико – хімічні показники, зокрема, збільшується питомий об’єм та пористість хліба.Документ Борошно круп’яних культур як перспективна нетрадиційна сировина в хлібопеченні(2019) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Науменко, Оксана ВасилівнаВ роботі наведено результати теоретичного огляду хімічного складу деяких видів борошна – вівсяного, ячмінного, зеленої гречки, рисового.Показано,що багатий хімічний склад, біологічна та енергетична цінність круп’яних культур та продуктів їх переробки роблять їх цінною сировиною для виробництва хліба з функціональними властивостями. Вищезазначені види борошна є джерелами повноцінного білка, вітамінів( А,Е, РР, групи В), мікроелементів (Fe, K, P,Ca,Mg), харчових волокон. Вівсяне та ячмінне борошно особливо цінні за рахунок високого вмісту розчинних полісахаридів – пентозанів, зокрема, ß – D глюканів - потужних імуномодуляторів. Деякі з видів борошна (рисове, зеленої гречки) не містять глютену, що дозволяє вважати їх перспективною сировиною в технології безглютенових виробів, підвищуючи їх харчову цінність.Документ Використання методу компексонометрії для визначення якості води(2014) Біла, Галина Миколаївна; Бадрук, Юлія Володимирівна; Гетьман, Інна Анатоліївна; Більська, Руслана Миколаївна; Олещенко, Яна РоманівнаУ харчовій промисловості первинним питанням при будь-якому технологічному процесові є питання вивчення якості води та її підготовка. In the food industry the primary issue in any of Technology The process is the study of water quality and its preparation.